Где можно научиться летать на самолете, как стать пилотом вертолета - обучение, переучивание пилотов в КЛА НАУ
На главную Карта сайта Контакты Найти :











Об академии

сторінками українознавства

21 марта 2007

БІЛИЙ ТИЖДЕНЬ

Чистий четвер

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Цей тиждень пов'язаний з багатьма обрядодіями. У вівторок жінки пряли й прасували білизну. У середу під вечір вже годилося навести лад у хаті. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який зветься чистим, світлим, великим, страсним або живним. Цього дня віруючі йдуть до церкви і слухають "страсті" — розповіді про страждання Христа. Під час богослужіння запалювали свічки, а потім їх забирали із собою і намагалися донести до хати так, щоб не згас вогник. Страсну свічку зберігали і у подальшому використовували, як оберіг. Чистий четвер — день очищення від бруду на тілі і в душі.

Існує повір'я, що в цей день до схід сонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

У великий четвер дівчата заворожують собі красу. Як тільки сонце зійде, вони розпускають коси, примовляючи: Водяне, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу!

Страсна п'ятниця

Обід у Страсну п'ятницю пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

В п'ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду капусти — "щоб капуста була здорова, як паска". Паски в печі накривають хусточками, які потім зберігаються. Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя. Поки здоба не посвячена, їсти її не можна — гріх.

Великодня субота

В цей день роблять крашанки. За народними віруваннями, крашанки, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а бувши зробленими в суботу, зберігаються протягом усіх свят.

Для фарбування яєць використовували відвари різноманітних рослин. Жовту і жовто-червону фарбу одержували з кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, горицвіту, звіробою. Синій колір давали ягоди бузини, проліски. Яйця фарбувалися, якщо їх обгортали різноколірними клаптиками, міцно перев'язували нитками і хвилин двадцять варили у воді, в яку додавали трохи оцту. Кольори, в які фарбували яйця мали свою мову. Червоний — радість життя; жовтий — місяць, зорі, врожай; блакитний — здоров'я; зелений — воскресіння природи; чорний з білим — пошана духів. Яєць фарбують 13. Найбільше готують червоних крашанок. Перше фарбоване яйце зберігають. Шкарлупу яєць, що тріснули або розбилися, відносили до річки й пускали на воду — "щоб допливли до померлих душ і сповістили, що завтра Великдень".

У суботній день готується смажене й варене їство. Пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір'я: хто засинав у цю святкову ніч, той просипав своє щастя.

Писанки та крашанки

Звичай розмальовувати писанки у нас в Україні походить ще з передхристиянських часів. Найстаріший орнамент на писанках геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки-символи, або священні числа.

Звичай дарувати на Пасху один одному червоні яйця перейшов до нас з Греції водночас із християнством. За переказами, після Ісусового вознесіння рівноапостольна Марія Магдалина вирушила до Риму проповідувати Христове вчення. Уздрівши імператора Тиберія, зі словами "Христос воскрес!" подала йому червоне яйце. Перші християни почали наслідувати її приклад. Червоний колір крашанок, асоціюється з кров'ю Спасителя, пролиту за нас, а білий знаменує нашу радість за перемогу Христа над смертю, його воскресіння з мертвих. Яйце в останньому варіанті символізує наше відродження у майбутті.

Вірування

Шкарлупу з крашанок треба поламати на найдрібніші шматочки, щоб відьма не могла нею набрати роси, бо тією росою вона може попсувати людей та домашню худобу. Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям — "щоб краще неслися". Топтати ногами рештки пофарбованого яйця — великий гріх.

Крашанка, а це більше писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається — "бо вона відвертає напасті".

Пасхалія

Святкували Великдень ще іудейські племена п'ять-шість тисяч років тому навесні, відзначаючи свято отелення худоби. З того часу, ймовірно, і зберігся звичай готувати на Великдень сирні страви. Саме назва "пасха" — давньоєврейською означає "проходження". В XIII-XII ст. до н.е. Пасху відзначали восени як аграрне свято початку жнив. Звідси звичай готувати з зерен першого врожаю прісні коржики, а пізніше здобні баби, хоча Великдень знову перенесли на Весну. Поступово це свято стало головним у двох різних народів. Незручно стало в один і той же час святкувати християнську Пасху і іудейську, тому у 325 році Вселенський собор християнських церков переніс православне свято на тиждень пізніше від єврейського.

Великдень одне з небагатьох свят, дата якого непостійна. День святкування визначають особливими правилами, що звуться пасхалією. Правила враховують, перш за все, рух Землі навколо сонця і обертання Місяця навколо Землі. Великдень повинен обов'язково припадати на першу неділю після весняного рівнодення на новомісяччя. Нашу християнську пасхалію розрахував відомий математик К. Гаусс. Дата Великодня на найближчі роки: 2008 — 27 квітня; 2009 — 19 квітня; 2010 — 4 квітня.

Доцент кафедри
соціально-гуманітарних наук
Романько І.І.
  © ГЛАУ/КЛА НАУ 2005-2019 г. Все права защищены.vacancies worldwide